Напевно кожний херсонець знає про вулицю Тарле. Вона знаходиться у мікрорайоні Таврійський. Але мало хто задумався чиє саме ім‘я носить вулиця. Більше на i-kherson.com.
Дитинство та юність
Євген Тарле народився 8 листопада 1874 року у місті Херсон. Дитинство та юність пройшли в рідному місті. На будинку в якому жила родина вченого встановлена пам‘ятна дошка. Академік навчався у Херсонській чоловічій гімназії №1 і закінчив її зі срібною медаллю.
Будинок родини Тарле знаходився на перетині вулиць Суворова та Потьомкінська. На жаль, до наших днів ця історична пам‘ятка не збереглась. У 1979 році будинок знесли. На той момент будували сходи з вулиці Суворова до драматичного театру.
Згодом у 1892 році вчений здобув освіту у Новоросійському університеті в Одесі. Він навчався на історико-філологічному факультеті, пізніше перевівся до Київського університету.

Життя та наукова діяльність
З 1896 року викладав у київських навчальних закладах, його наукові статті друкувалися в журналах. Через свою громадську діяльність Євген Тарле був заарештований та вивезений з Києва.
З 1901 року жив та працював у Петербурзі. Цього ж року Тарле написав свою першу наукову роботу про Томаса Мора. Це була магістерська дисертація яка складалася з 12 томів.
Євген Тарле мав відкриту позицію на рахунок зміни влади в Росії, через це у 1905 році був заарештований і позбавлений прав викладати. Академік навіть був поранений жандармами під час мітингу в Петербурзі присвяченому на підтримку царя Миколи ІІ. Але у цьому ж році після революції вченому дозволили продовжувати займатися викладацькою діяльністю.
У 1917 році вчений активно підтримував Лютневу революцію. Він активно вів громадську та наукову діяльність. Працював в архівах у Франції та став членом Товариства французької революції.
Євген Тарле був видатним вченим, у своїх роботах він показував широкий світогляд та досконалі знання у вітчизняних та закордонних архівах. У 1927 році був членом АН СРСР, але пізніше у 1931-1937 роках Тарле позбавили цього звання. Його звинуватили у «контрреволюційній діяльності». Простими словами – оббрехали. Навіть попри тиски з боку радянської влади, вчений був професіоналом своєї справи та зберігав високий рівень науковості у своїх роботах. Його дослідження мали оригінальний літературний стиль. Євген Тарле умів легко та зрозуміло викладати свої думки.
З 1931 року академік перебував у вигнанні в Казахстані. Там він написав одну з найпопулярніших його робіт «Наполеон», яка досі залишається однієї з найгеніальніших робіт про Наполеона. Саме через цю роботу Тарле став реабілітованим. Йому дозволили викладати, а згодом він повернувся до Москви.
Усе своє життя Євген Тарле вів активну наукову та громадську діяльність. Він викладав, писав підручники з історії, книги, робив документальні збірники.

Найпопулярніші роботи вченого: «Наполеон», «Навала Наполеона на Росію», «Талейран».
Наприкінці своєї діяльності академік вивчав питання які географічно пов’язані з Україною. Написав наукову роботу «Кримська війна»та дослідження «Північна війна та шведська навала на Росію».
Євген Тарле отримав три ордени Леніна, два ордени Трудового Червоного Прапора та тричі був лауреатом Сталінської премії.
Науковець отримав світове визнання, багато наукових установ у різних країнах дали йому почесні звання. Євген Тарле має звання почесного доктора університетів у Празі, Брно, Алжирі, Осло та Сорбонні.
Не дивлячись на всі заслуги вченого, радянська влада повністю його реабілітувала лише після смерті у 1967 році.