Після масштабного російського вторгнення в Україну одним із перших міст, які постраждали від окупантів, став Херсон та його область. Минуло пів року, як зараз живе місто підконтрольне російським загарбникам і що думають про це херсонці. Більше на i-kherson.com.
Торгівля у Херсоні
На жаль, під час активної фази окупації торгівля стала найвразливішою галуззю у місті. Масово закривалися такі гіганти як АТБ, Сільпо, Фреш, Білла та інші місцеві торговельні мережі. Закривалися аптеки та маленькі магазинчики. Українці масово робили набіги на товарні точки скуповуючи все, що під руку траплялося, проте не всі встигали.
Торгові точки уподобали мародери. На жаль, як місцеві, так і окупанти. Все було пограбовано, розбито, зруйновано та спалено. Горів і Центральний ринок та торгові центри. Містяни залишилися практично ні з чим. Багато хто закривав свій бізнес і втік із Херсона. Місто повернулося у 90-ті.
Зараз працюють нові супермаркети, які “віджали” росіяни та завезли туди російську продукцію, працюють і ринки, а також магазинчики та кіоски.
Однак ціни високі, а колаборанти відібрали практично весь бізнес у тих, хто виїхав, і тепер там свої правила роботи. Продавців зобов’язують “любити” Росію і в жодному разі не говорити зайвого, залишаться без роботи у кращому випадку. Зростає “кидалово” у сфері обслуговування. Херсонців беруть на роботу, відпрацювавши місяць їх звинувачують у любові до України та просто викидають на вулицю. Звертатися людям нікуди, можна нарватися на обшук та неприємності.
Овочі в Херсоні були дуже дешеві до того, як розбили Антонівський міст.Адже все завозилося здебільшого з тих сіл, які за ним залишилися відрізаними, переправи заборонили.
Так наприклад, помідори 5-10 грн, огірки 2-3 грн, баклажани 10-15 грн.
Наразі ціни зросли в рази. А до холодів через погану логістику люди змушені буквально виживатимуть.
Дуже дорога побутова хімія. Простий шампунь, який коштує на вільній території 20 гривень у Херсоні ціна не менша за 150-200. Зубна паста – 150 грн маленький тюбик. Дуже високі ціни на дитячі товари, пральні порошки та мило. Жінки нарікають на дуже високу вартість косметики.
Натомість дуже розвинена наркоторгівля. Не ховаючись, можна на паркані побачити номер телефону зі списком «товару» зв’язатися та купити безперешкодно.
Аптеки та ліки
Якщо з продуктами все було критично, але не настільки, то з ліками, у Херсоні повна катастрофа. Мало того, що їх просто глобально не вистачає, але й ціна космічна навіть на елементарні препарати.
Люди діляться між собою всім, чим можна, але є ліки життєво важливі, і вони в Херсоні просто або відсутні, або неприпустимо дорогі. Про що говорити якщо звичайний “Цитрамон” коштує 60-70 гривень, а ціна банального “Нафтизину”, який коштує у вільній Україні 5 гривень, у Херсоні коштує 50.
Аптеки працюють не по всьому місту і іноді доводиться за якимись найпростішими ліками перетинати весь Херсон.
З недавнього часу рашисти заборонили до Херсона ввезення ліків із підконтрольної території, вони їх відбирають на блокпостах силою та не хвилює навіщо і кому ти їх везеш. Завозять російські препарати, вони дуже дорогі і що не дивно 80 відсотків просто прострочені. Але виходу немає зовсім.
Люди торгують ліками з власних запасів з під прилавку, або виїжджають на ринок і на столиках розкладають препарати на свій страх і ризик. Окупанти не гребують підійти і взяти що їм сподобається, при цьому сплачується мзда в кишеню рашистів щодня. Сума залежить від того, чим торгуєш.
Ліки – 100 грн «містове».
Чого чекають і як живуть херсонці
Попри все, що зараз доводиться переживати і терпіти херсонцям вони не здаються. Це дивовижні люди, які знають, що можна зламати тіло, але не душу. Незважаючи на те, що окупанти регулярно викрадають людей і до того ж уже без розбору чоловіків чи жінок українці тримаються.
Проте, на жаль, спостерігається тенденція до звикання всієї ситуації. Ні, люди вірять і чекають на ВСУ, але вже немає такої конфронтації з окупантами.
Також збільшилася кількість колаборантів, які не проти співпрацювати за російські рублі та обіцянки безкоштовних житлоплощ херсонців, що виїхали. Вистачає і серед місцевих, і серед тих, хто втік із стертих з лиця землі, сів в області.
Найбільше колаборантів у сфері освіти та правоохоронних органів.
Херсонці вигадали собі якісь шифри, якими можуть повідомляти між собою, де знаходяться блокпости, з якого боку йдуть окупанти до тієї чи іншої місцевості, а також вечорами на кухнях обговорюють звільнення Херсона та чекають на ЗСУ. Ті, хто працює вимушено, щоб вижити журяться з цього приводу і мучать себе питанням “чи я не колаборант”. Однак необхідно жити, чекати та вірити. Херсон живе, чекає та вірить.
