Епідемії атакували Херсонщину з давніх-давен. У період заснування нашого міста, на березі Дніпра працювали будівельники, солдати з різних куточків країни. Для розвитку вірусних захворювань утворилися ідеальні умови. Можна назвати безліч причин, які спричинили спалах чуми на Херсонщині, про це, читайте далі на i-kherson.com.
Загроза для херсонців
У 1783 році відбулося найжахливіше спустошення міста, яке спричинила чума. За рік населення міста скоротилося майже на три чверті. Стосовно боротьби з епідемією, то користувалися навіть безглуздими методами. Наприклад, в місті вирубували рідкісні дерева, щоб була краща циркуляція повітря, стріляли з гармат, дзвонили в церковні дзвони, цими діями нібито перешкоджали розвитку зарази.
На вулицях збиралися компанії людей, палили димні багаття, які начебто знищували вірус в повітрі. Однак такі заходи були неефективні, повідомляється на сайті mycity.kherson.ua.
Нове місто, яке будувалося, ледь не стало «мертвим». Подолати епідемію вдалося лише завдяки унікальним працям Данила Самойловича. До заходів, які вжили лікарі слід додати й те, що після епідемії в нашому місті відкрилися перші карантинні служби. Згодом завдяки їм в Херсоні утворився ефективний бар’єр для розвитку особливо небезпечних видів епідемій.
Проте, майже щороку в місті фіксували вірогідність виникнення інфекційних захворювань. Контроль над вірогідністю вели згідно зі статтею 740 державного медичного положення. В ній йшлося, що утримувачі готелів, заїжджих дворів, де зупиняються гості міста повинні доповідати місцевій поліції в разі виникнення заразного захворювання серед гостей. Порушення цих вимог коштувало людям дорого – притягнення до законної відповідальності.
Суворий карантин
Були певні покарання для тих, хто не дотримувався протичумного карантину. Селянам не дозволяли під час карантину вигулювати худобу в карантинній межі. Якщо хвора на чуму людина виходила зі свого будинку, до неї використовували покарання ланцюгом. Здорові люди мали право виходити з дому в розпал епідемії тільки з дозволу начальства.
До слова, якщо людина постійно не дотримувалась карантину, на неї подавали до суду, який міг навіть постановити вирок – смертна кара. Завдяки настільки суворим і рішучим заходам серйозних вогнищ захворювань на чуму в 19 столітті у Херсоні не виявилося.
Нашестя холери
Ще однією частою епідемією в Херсоні була холера. Причому не допомогло навіть створення санітарних кордонів. Зазвичай пік цієї епідемії припадав на другу половину літа. Тоді, коли дозрівали овочі, фрукти, та погіршувалась якість води у відкритих водоймах через спеку.
Щойно розпочинався пік холери в Херсоні, міський голова власною персоною контролював дотримання протихолерних заходів людьми. Преса активно попереджала містян про те, що потрібно обережно вживати зелені фрукти, краще їх варити, обливати кип’ятком. Крім цього, містянам радили вживати виключно кип’ячену воду.
Досить цікаво і те, що напередодні спеки, у місцевій пресі писали про скасування рукостискань, бо це негігієнічно, небезпечно.
Місцеві парфумери проявляли хитрість. Вони розуміли неспроможність миттєво скасування давніх звичаїв, та почали «робити гроші», пропонуючи обробляти руки, носові хустинки парфумами, які нібито захищають від інфекції.
Прості люди цьому не вірили, бо звикли лікуватися «з середини». В період епідемії холери в кожній торговій крамниці ставили графин з перцівкою. Стаканчик «чудодійного» напою коштував 5 копійок. Утім, перцівка допомагала не завжди.
Станом на 1910 рік у Херсоні було виявлено 121 хворого на холеру. У 1913 році становище погіршилося. З 13 хворих, які лежали у холерних бараках, одужав тільки 1. З настанням холодів випадків хвороби ставало дедалі менше.
Покращення ситуації
За радянських часів якщо й виникали осередки інфекційних захворювань, то їх досить швидко ліквідовували. Винятком став 1970 рік, коли епідемія холери охопила Херсон. Пік захворювання припав на розпал курортного сезону, коли в нашому місті було велике скупчення відпочивальників. Проте, міське керівництво вжило суворих заходів до боротьби з епідемією.
Всі пляжі закрили, заборонили виловлювати рибу. На ринках зникли з прилавків овочі, фрукти.