Мало хто з херсонців здогадується, що колись в місті проводили маскарадні бали. Причому вони користувалися великою популярністю серед людей. На таких заходах люди мали можливість танцювати, спілкуватися одне з одним, але залишатися невпізнаними. Про те, як проходили бали читайте далі на i-kherson.com.

Карнавально-бальний сезон у Херсоні

Точно не відомо, коли саме відбувся в нашому місті перший карнавальний бал. Напевно він мав приватний характер і був влаштований лише для вищих представників суспільства. На початку 19 століття з появою клубу Херсонського губернського зібрання – найчастіше всі урочисті заходи, зокрема бали-маскаради, відбувалися в цьому залі.

В середині 19 століття постало питання – влаштувати багатофункціональний громадський клуб. Зведення будівлі розпочали у 1860 році. Незабаром цей клуб став найулюбленішим місцем розваг людей. Тут проводили бали, вечори. Всі бали, які влаштовувалися в міському суспільстві, завжди мали благодійне направлення. Гроші з них спрямовували на користь та підтримку бідних верств суспільства.

Крім танців на міських балах показували різні номери: концерти, конкурси, атракціони, ставили аматорські спектаклі. Обов’язковим атрибутом були листи, які по залі розносили кур’єри. Кавалери мали змогу щось написати дівчатам, які їм сподобалася та отримати відразу відповідь. 

Бал мав свій певний етикет, який мали дотримуватися всі запрошені. 

• Кожен гість повинен уважно стежити за своєю поставою, становищем рук. 
• Партнери повинні чемно спілкуватися одне з одним, під час танцю уникати зіткнень з іншими парами. 
• Перед початком танцю не можна було покидати зал. 
• Щоб отримати увагу дами, кавалер обов’язково мав їй представитися. 
• Якщо кавалер 2 рази за вечір запропонував дамі танець, то такий жест розцінювався як пропозиція руки та серця. 

Бальний сезон у нашому місті розпочинали з грудня.

Всі чекали маскараду

Варто зазначити, що містяни обожнювали маскарадні бали, та чекали на них з нетерпінням. Проводили їх також взимку після затвердження губернатором, причому планували заздалегідь. Важливо, що маскаради не повинні порушувати церковні традиції та релігійні пости.

Маскаради слугували розрадою для людей, де вони могли поспілкуватися одне з одним, а інколи й зізнатися в коханні. До таких балів готувалися заздалегідь. Вигадували та шили костюми, робили з підручних матеріалів маски. Особливістю такого балу була маска, під нею людина почувала себе впевненіше, розкутіше.

Під час балу-маскараду влаштовували конкурс найкращого вбрання. Місцева газета «Південь» за 1902 рік писала на своїх сторінках, що маскарадний вечір, який пройшов у товаристві «Допомога» був не цікавим. Гарних масок зовсім не було, приз за найкращі костюми нікому не присудили.  Щодо призів, вони були цінними: золоті жетони, діамантові кулони, срібні сервізи, та інші речі.

Була ще й більш рання інформація з газети «Південь» за 1899 рік. Писали, що напередодні Нового Року бал був жвавим. У міському театрі поставили загальнодоступну виставу, на яку прийшло багато людей. Після закінчення вистави всі вирушили зустрічати Новий Рік до міських зборів. Там влаштували бал-маскарад з призами. Тоді в залі можна було зустріти кого завгодно: сестер милосердя, іспанських грандів, італійських дожів.

Крім «міського суспільного» заходу існував ще й «народний маскарад». У деяких селах Херсонщини на Різдвяні свята влаштовували виставу «Трон». На сільській площі збиралися у гарному вбранні люди. Суспільство ділилося на глядачів та акторів, розпочиналося цікаве дійство, у якому тяжко було виявити сюжетну лінію. Проте, всі присутні уважно дивилися виставу й після починали танцювати.