У кожному українському місті є свої традиції святкування Великодня. Ця тема близька для всіх міст і дозволяє більше дізнатися про менталітет і культуру містян. У Херсоні історія святкування великодніх свят є дуже цікавою та захопливою, тому про це варто дізнатися більше. Далі – на сайті i-kherson.com. 

У старому Херсоні Великдень був дуже важливим і радісним святом. До релігії відносилися більш серйозно, вона була невід’ємною частиною свідомості херсонських жителів кінця XIX-початку ХХ ст. Тому цим святом херсонці не нехтували та вірили, що воно символізує початок нового життя.

Як готувалися херсонці до святкування Великодня

Підготовка до цього світлого свята розпочиналася у старому Херсоні щонайменше за 40 днів. Коли наступав Великий піст, у житті міста наступав своєрідний період тиші: кількість різноманітних концертів, вечорів, занять з танців суттєво скорочувалася, на вулицях меншало рекламних вивісок, у ресторанах і інших закладах музика грала або дуже тихо, або взагалі відмовлялися від неї.

У православних храмах Херсона у період посту не проводили вінчань. Навіть якщо для цього були серйозні причини, ніщо не могло вплинути на зміну такого рішення. Це говорить про те, наскільки серйозно та вдумливо містяни ставилися до давніх законів і релігійних звичаїв.

Але більше за всіх зміни у повсякденному житті відчували торговці продуктами тваринного походження. На час посту херсонці відмовлялися від м’яса, риби, молочних продуктів, курячих яєць тощо. Але перед закінченням посту на ринках і в магазинах можна було побачити величезний асортимент різної продукції та найчастіше, звичайно ж, зустрічалася риба – від звичайних карасів і тюльки до сьомги та осетрових.

Часто перед самим Великоднем у старому Херсоні проводилися цікаві розіграші. Продавалися спеціальні білети, якась частина з яких була виграшною. Відштовхуючись від інформації, опублікованої в місцевих газетах, ціна такого білетика коливалася від 10 до 20 копійок, а виграш зазвичай являв собою продукти, які ідеально підходили для пасхального столу. Це були живі вівці, поросята, індики, качки та кури, ковбаси, яйця, мука тощо. Все це у більшості випадків виділяли багаті херсонські меценати. Зібрані кошти від продажу білетів витрачали для організації святкового столу місцевим біднякам.

У Великий (Чистий) четвер у храмах Херсона збиралися практично всі жителі міста. Зазвичай до церкви ходили всією сім’єю або ж зі знайомими, обговорюючи по дорозі якісь важливі питання чи міські плітки. Але й були такі херсонці, які скептично ставилися до Чистого четверга, піддаючи сумніву, що дійсно у цей день Христос омивав ноги своїм учням. Вони підтримували думку, що ця історія – забобон, який не має нічого спільного з християнством.

Коли наступала Страсна п’ятниця, всі заклади, де херсонці полюбляли відпочивати та випивати, зачинялися, а продаж алкоголю був заборонений. За виконанням цих приписів слідкувала поліція.

У ніч з суботи на неділю майже всі православні херсонці збиралися у храмах на богослужіння, а вже в північ починалася пасхальна служба.

Особливості святкування Пасхи

Дивовижні відчуття переповнювали херсонців, які йшли на нічну службу до храмів і ставали свідками того, як у православних церквах Херсона били дзвони. Ці звуки переповнювали місто та доносилися навіть за його межі. Всюди відчувався святковий дух і Херсон наповнювався позитивом і гарним настроєм.

У перші три дні святкування у старому Херсоні всім охочим дозволялося бити у дзвони. Найбільше, звичайно, цьому раділи діти. Вони поспішали підкорити небезпечну висоту та задзвонити так, аби почули це почули всі у місті. Їхні витівки ставали причиною посмішок херсонців і додавали настрою.

У таке свято не забували про милосердя та благодійність. Часто у ці дні потребуючим людям видавалися різноманітні подарунки або ж продуктові набори. Також традицією було відпускати птахів на волю. Їх спеціально з цією метою купували на ринках або в птахоловів і в потрібний момент відпускали, даючи можливість насолодитися такою бажаною свободою. Найчастіше для цього обирали жайворонків або синиць.

І куди ж без традиційних народних гулянь зі смачними стравами та напоями? Херсонці на пасху намагалися організувати застілля якомога краще. Хоча офіційні вихідні були не у всіх містян, всі знаходили час, аби сісти за одним столом і відсвяткувати таке світле та добре свято як Великдень.

Отже, у старому Херсоні здавна були свої особливі традиції святкування Пасхи. Це свято було улюбленим для багатьох жителів міста, адже відчувалося практично всюди та змушувало херсонців задуматися над своїм життям, поведінкою, робити добрі справи та вчиняти по совісті.