Ще давніх-давен епідемії атакували людство. Через те, що на планеті була мала кількість населення, вони мали місцевий та локальний характер. Коли активно почали розвиватися торгові відносини, створили транспортні сполучення між країнами, страшні хвороби отримали доступ у різні куточки планети.
Епідемії почали досить швидко розширюватися країнами. Не оминули вони й Херсонщину. Про те, які чим хворіли херсонці, як лікувалися, читайте далі у статті на i-kherson.com.
Першою була чума
У першому столітті Пізнього Середньовіччя (1340 рік) людство спіткала чума. Розпочалася вона в Азії, трішки пізніше в Європі. Причиною була антисанітарія, яка панувала в різних містах. В той час люди не розуміли, що таке гігієна. Коли епідемія завершилася, більшість європейських міст, сіл спорожніли, населення скоротилося майже на третину, повідомляється на сайті mycity.kherson.ua.
Звичайно, “чорна смерть” не обійшла й Херсон. Через 5 років після заснування міста чума вирувала й забрали життя 80% населення Херсона. Розбудова міста прийшлася на розпал епідемії. Тоді до нашого міста прибув капітан другого рангу Федір Ушаков з дітьми, матросами, майстровими. Він розмістив усіх своїх людей у степу за містом, влаштував їм карантин. Завдяки своїм діям, Ушаков зміг зберегти всю команду у повному складі, згодом вона стала основною силою для розбудови Херсону.
Холера не оминула
У 1910 році влітку, коли в Херсоні настали спекотні дні, відбувся перший спалах холери. Про це написала місцева газета «Рідний край». З початку епідемії у місті зареєстрували понад 100 осіб. З них одужала менша половина.
В нашому місті санітарна комісія почала співпрацювати з поліцією та міською владою. Влада видавала постанови, комісія та поліція виконували їх. Щоденно перевіряли якість продукції, що продавалася, санітарний стан на місцевих ринках. Проводили ревізію дворів міських домовласників, стан вигрібних ям. Якщо люди не дотримувалися постанов міської влади, їх штрафувала поліція.
Досить цікавим було лікування холери, як говорять «народним методом». В газеті «Рідний край» писали, що у зв’язку зі спалахом епідемії, кожен містянин має змогу «продезінфікуватися» безплатно. Варто завітати до місцевих лавок, де на столах стоять графини з перцівкою.
Були й інші хвороби
Аналізуючи метричні книги, які зберігаються в обласному Державному архіві, де міститься інформація про народження та смерть містян, можна стверджувати, що у старому Херсоні виникали й інші хвороби. Крім холери, чуми, населення міста страждало від: дифтерії, віспи, сибірки, грипу. Причому дифтерія та скарлатина, які вирували Херсоном в кінці 19 на початку 20 століття, забрали життя багатьох дітей.
У 1918 році, в останні місяці Імперіалістичної війни в Європі, відбувся спалах однієї з найстрашніших епідемій в історії людства – нової смертельної форми вірусного грипу. Країни, де велися бойові дії всіляко намагалися приховати інформацію про епідемію. Крім цього, вони сприяли її поширенню по всьому світу, задля цього переміщували свої війська з однієї країни, в іншу.
Іспанія була нейтральною в цій війні, попри це, тут понад 40% населення захворіли на смертельний грип. Тому влада була вимушена оголосити початок епідемії. Через те, що первинна інформація про початок епідемії надійшла з Іспанії, грип призвали «іспанка». Епідемія швидко ширилася світом, за 18 місяців вона забрала життя понад 50 мільйонів людей, зараженим цим вірусом виявилося понад 21% населення всієї планети.
Післяреволюційна розруха, брак продовольства, палива, ліків, еміграція людей з одного міста в інше, лише посилювали поширення вірусу. Через хаос, який панував у світі, немає точних статистичних даних, які б дозволили визначити справжні масштаби «іспанки» у світі й зокрема в Херсоні.