У Середні віки, а потім в епоху, яка потім була названа Новим часом, існували обов’язкові архітектурні об’єкти, що з’являлись в нових містах та селах. До таких належали ратуша (міськрада, мерія) і церква.
У Херсоні перша церква з’явилася через два роки після народження міста. Формально Херсон розташовувався на території, довкола якої вже давно існували церкви, які не підкорялися грецьким митрополитам. Більше на i-kherson.com.
Першими парафіянами були греки
Попри це, першу церкву в 1780 році, яку стали відвідувати перші городяни, створили все ж таки греки. То були переселенці з острова Хіос, що знайшли тут притулок, рятуючись від жахів імперії османів. Переселившись в дуже молоде місто, вони подали командиру Херсонської фортеці Івану Ганнібалу (був двоюрідним дідом поетові О.С. Пушкіну) прохання про зведення православного храму в ім’я Святої Софії. Отримавши позитивну відповідь, спочатку поставили невелику глинобитну церкву з дерев’яним каркасом. Протягом наступних двох років було зведено вже кам’яну церкву, яку освятили у 1780 році.
За рік до цього значної події у наших краях з’явився Никифор Феотоки, якого надіслали сюди на посаду архієпископа Слов’янського та Херсонського. Саме за ним відчинила свої двері парафіянам Свято-Софійська церква.
Період перебування о. Никифора на посаді пастиря Слов’яно-Херсонської єпархії було відзначено ще й тим, що при ньому було закладено Свято-Успенський собор, хоча спочатку не все було гладко.
1785 року архієпископ отримав клопотання від заможних людей молодого міста. Вони просили дозволу на будівництво храму в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці. Першою реакцією на таке прохання була відмова з мотивацією, що, мовляв, однієї церкви достатньо. Однак купці слов’янського походження віддали перевагу, щоб церковні служби велися мовою, яка їм була ближчою, ніж грецька. Служби велися мовою еллінів.
Початок будівництва церкви для слов’янського населення
Зрештою, поступившись прохачам і зрозумів логічність їх суджень, отець Никифор дозволив будувати новий храм. При ньому ж у 1786 році було закладено перше каміння церкви на Грецькій площі – у самому центрі Купецького передмістя. Меценатами будівництва виступили купці Петро Фендриков та Іван Сізарєв.
В історії часто буває так, що добрим вчинкам заважають трагічні події. Так сталося, що влітку 1787 будівництва храму завадила чергова російсько-турецька війна. На прохання херсонських купців з Херсонської фортеці було перенесено дерев’яну церкву Св. Архістратига Михаїла, освячена у квітні 1788 року.
Як відомо, війна тривала 4 роки й завершилася підписанням Яського миру, згідно з яким Туреччина втратила багато земель аж до нижньої течії Дунаю. Для Херсона це означало те, що кордон було відсунуто на багато десятків кілометрів від нього. Для вірян міста переможне закінчення війни було рівносильним продовженню зведення храму, розпочатого при архієпископі Никифорі.
Навесні 1798 року будівництво храму добігло кінця, а 14 квітня церква була освячена протоієреєм Григорієм Саражиновичем. Два церковні вівтарі, в ім’я Миколая-Чудотворця й Св. Варвари, були освячені через деякий час.
Із західного боку храму до нього було прибудовано дерев’яну 45-метрову дзвіницю. Згідно з переказом, що існує, закінчення будівництва церкви значно сприяло пожертвування одного зі старих запорожців у сумі 40 тисяч рублів. Втім, у літописах собору про це немає жодного слова.
1828-й та подальші роки
1828 року в структурі управління Херсоні відбулися деякі зміни. Установи місцевого адміралтейства було переведено до сусіднього Миколаїв, а Катерининський кріпосний собор було передано військовому відомству. Таким чином, Успенська церква стала міським собором. У 1833 році її дерев’яну дзвіницю було перебудовано на кам’яну. Згодом довкола храму виріс цілий ансамбль церковних споруд. Так. перед головним входом з боку вул. Рішельєвської (вул. Жовтневої революції) було збудовано два двоповерхові кам’яні будинки: в 1822 році – в північному кутку і в 1829 – в південному. Перший, майже завжди здавався в оренду, а в другому знаходилися причт і Духовне правління, а з 1849 по 1874 роки розміщувалося Духовне училище.
