Розваги містян Херсона в 19 столітті були цікавими та різноманітними. Чим тільки не займалися люди: співали, танцювали, збиралися на вулицях компаніями, вели розмови на різні теми. Як саме розважалися херсонці, яка розвага була найпоширеніша, читайте далі у статті на i-kherson.com.

Найперший культурний осередок — клуб

На початку 19 століття Херсон являв собою невелике містечко, де було затишно та гарно, повідомляється на сайті http://mycity.kherson.ua/. Люди, які приїздили до міста завжди відзначали тишу та безлюдність міських вулиць. Лише зрідка її порушував цокіт копит коня. Місто пожвавлювалось зранку, коли містяни поспішали по своїх життєвих справах.

Влітку з 10 години ранку рух вулицями затихав. Ближче до вечора, коли спека спадала, на вулицях з’являлися перехожі. Ще пізніше вулиці центральної частини міста оживали, люди поверталися з робіт виснажені важкою працею.

На той час головним культурним осередком був громадський клуб – Міські збори. Він гостинно відчиняв свої двері перед відвідувачами. Найчастіше відпочивати до нього приходили люди середнього та вищого класу. Міські збори стали гарним культурним центром старого міста, тут городяни гарно проводили вечори, зустрічалися з відомими на той час артистами. 

Влітку 1879 року на сцені цього клубу давав концерт композитор Модест Мусогорський та співачка Леонова. В серпні 1910 року приїздив Олександр Купрін, він читав свої твори студентам.

Клуб використовували для великих міських балів, крім цього, на його сцені співала циганські романи Вальцева. Вона вражала людей своєю манерою виконання та вбранням. Також тут виступали знамениті скрипалі, професори. Частим гостем клубу був піаніст Лев Сирота.

Місцеві газети практично щодня друкували афіші, запрошували містян на клубні заходи. Особливо містяни обожнювали ходити на сімейно-танцювальні вечори. Розпочиналися вони о 19:00 годині, закінчувалися о другій годині ночі. За вхід чоловіки платили 50 копійок, дамам вхід був безплатний. Всі присутні на заході мали змогу досхочу натанцюватися та опанувати такі стилі танцю:

• Вальс.
• Кармен.
• Еспань.
• Польку.

Зазвичай у свята, щонеділі у затишному садку при Міських зборах вечорами грав духовий оркестр. Тут херсонці мали змогу насолодитися музикою та спілкуванням одне з одним.

Азарт не скасовували

Проте найулюбленішим проведенням часу клубних завсідників була гра в більярд та карти.

В клубі Міських зборів були встановлені спеціальні столи, де затяті картярі просиджували до 5-6 ранку. Серед любителів азартних ігор було кілька гравців-професіоналів, які за допомогою свого хобі заробляли великі гроші.

Часом у картярській кімнаті клубу виникали серйозні скандали. Міська преса писала, що якось, о 5 годині ранку в розпал гри в міський клуб увірвалася панянка з дитиною. Побачивши серед гравців свого чоловіка, вона криком кинулася на нього, дорікаючи йому, що той не поважає свою сім’ю, залишаючи всю свою зарплату в клубі.

В нашому місті був ще один клуб – «Товариство Допомога». У ньому також грали у карти та інші азартні ігри. На жаль, тут була гра з елементами шахрайства. Наприкінці гри у виграші завжди залишалося правління клубу, яке отримувало певний відсоток.

Корисне, розвивальне дозвілля

У 1889 році побудували перший міський театр, який вмішував 900 осіб, репертуар в ньому був солідним. Містяни з задоволенням ходили до закладу. У 1903 році була зведена будівля Міської аудиторії, в якій проводили просвітницькі вечори. Там зазвичай виступала українська трупа.

Були в нашому місті й невеликі театри, де грали любителі, ставили найчастіше українські п’єси. Відвідували їх прості робітники зі своїми сім’ями.

Не менш популярною для проведення дозвілля була міська бібліотека, там під час проведення літературних вечорів збиралась вся херсонська еліта. От такий був відпочинок херсонців у 19 столітті – скромний й зовсім не нудний.