Багато років людство прагнуло вдосконалення та оптимізації виробництв. Вчені та інженери намагалися розробити нові машини, моделі, способи. І уродженець Херсонської області Арнольд Давидович Готліб зробив свій внесок у цю справу. Доменне виробництво – ось на що зміг вплинути херсонський вчений. Більше на сайті https://i-kherson.com.
Шлях до науки
Народився Арнольд Давидович 12 березня 1895 року у Херсоні. Мало що відомо про юність та дитинство цього видатного інженера. 1914 року він закінчив Катеринославське Друге Комерційне училище. Потім навчався на металургійному відділенні.
Перша світова війна призупинила його наукову діяльність. Як і всі тогочасні чоловіки, він вирушив на фронт.
Після війни, в 1925 році, Готліб закінчив Дніпропетровський гірничий інститут і отримав кваліфікацію «інженер-металург».
Якісна освіта та чималий розум, дозволив йому у 1931 році стати завідувачем доменного відділу у Дніпропетровському НДІ.
За роки своєї наукової та професорської діяльності він встиг побувати деканом металургійного факультету, заступником директора з навчальної роботи, завідувачем кафедри металургії чавуну.
Але головне досягнення всього життя є робота з доменним виробництвом. Під час Другої світової війни він був евакуйований до Магнітогорська, де і продовжив розробляти технології доменного виробництва в науковому секторі місцевого університету. Під його керівництвом вперше відбулося теплове регулювання роботи доменної печі. Ніхто раніше не робила нічого подібного.
1943 року він повернувся до Дніпропетровська, де й продовжив свою подальшу наукову роботу.
За все своє життя він написав сотні наукових статей, праць, робіт. Здебільшого вони стосувалися доменного виробництва. Можна сказати, що це була його пристрасть та захоплення.
Помер він у Дніпропетровську 1968 року.
Хтось може подумати, що предмет його досліджень не є значним. Але це не так.
Значення доменних печей
Доменний процес – це складний процес отримання чавуну за допомогою перетоплення металу доменної печі. За своєю природою, це сукупність фізико-хімічних явищ, у тому числі складається весь доменний процес.
Для забезпечення доменного виробництва було розроблено та створено доменні печі. Навіть у 21 столітті вони вважаються найефективнішим теплоощадним агрегатом, який дозволяє при перетоплення металу максимально зберегти його кількість та властивості. Коефіцієнт вилучення заліза для чавуну становить 99.5-99.8%. Жоден інший пристрій не давав такий високий відсоток успіху.
Уся металургійна промисловість України тримається на доменних печах. У Херсоні є своє металургійне виробництво, що щодня використовує розробку свого земляка.
Крім вигідного виробництва, у доменних печах утилізується більшість металургійного виробництва. Це робить металургію практично безвідходною. А це конче необхідно для екології.
Доменний шлак, відходи після доменного виробництва, є окремим готовим продуктом життєдіяльності металурги. Його розкуповують із тим самим успіхом, як і чавун. Також його додають у заливку фундаменту будинків. Його унікальні властивості дозволяють отримувати міцні види цементу, причому не витрачати величезних коштів. Також доменний шлак використовують при ремонті доріг. Хоча, зважаючи на якість українських доріг, доменного шлаку там не багато.
Що було б, якби Готліб займався іншими дослідженнями, не відомо. Можливо, це саме той рушійний маленький елемент, який не дозволив би нашому суспільству розвиватися до сучасних масштабів. Або ж, металургійне виробництво приносило б більше часу, ніж користі. Ми й так надто забруднюємо нашу планету. А чавун важливий метал для верстатобудування, металургії та решти важкої промисловості.
