У сучасному світі, де технології стрімко змінюють наше життя, існує особлива магія у можливості доторкнутися до минулого, побачити, як жили наші предки, відчути атмосферу давно минулих епох. Саме таку унікальну можливість дарують нам музеї просто неба, або скансени – місця, де історія оживає на тлі мальовничої природи. Це не просто колекції експонатів за склом, а цілі реконструйовані села, містечка чи хутори, де кожен будинок, кожна вулиця дихають історією. Відвідавши такий музей, ви немов здійснюєте подорож у часі, занурюючись у побут, традиції та культуру різних регіонів і часів. Україна, з її багатою історією та культурним розмаїттям, має чимало таких перлин, як і весь світ. Де шукати ці унікальні місця та що вони можуть запропонувати допитливому мандрівнику – про це далі на i-kherson.com.
Що таке музей просто неба? Занурення у концепцію
Музей просто неба, часто званий етнографічним парком або скансеном (за назвою першого такого музею, відкритого у Швеції), – це специфічний тип музею, головна особливість якого полягає у зберіганні та експонуванні пам’яток матеріальної та духовної культури (архітектурних споруд, знарядь праці, предметів побуту, творів мистецтва) у їхньому природному або відтвореному історико-культурному середовищі безпосередньо просто неба.
На відміну від традиційних музеїв, де експонати часто ізольовані від свого первісного контексту, музеї просто неба прагнуть до максимальної автентичності. Вони об’єднують архітектуру, ландшафт, предмети побуту та навіть елементи нематеріальної спадщини (ремесла, традиції, фольклор). Основна ідея – перенести автентичні історичні будівлі з місць їхнього початкового розташування (де їм загрожувало руйнування) на спеціально відведену територію або ж ретельно реконструювати їх за історичними зразками. Ці будівлі – хати, церкви, млини, господарські споруди – формують цілісні комплекси, що відтворюють типове планування та забудову сіл чи містечок певного регіону та історичного періоду.
Перший у світі музей просто неба – Скансен – був заснований Артуром Хазеліусом у 1891 році на острові Юргорден у Стокгольмі. Його ідея полягала у збереженні традиційної шведської культури, яка швидко зникала під тиском індустріалізації. Хазеліус збирав не лише будівлі з різних куточків Швеції, а й одяг, знаряддя праці, предмети побуту, а також демонстрував народні ремесла та традиції. Ця концепція виявилася надзвичайно успішною і надихнула на створення подібних музеїв по всій Європі та світі. Таким чином, термін “скансен” став загальною назвою для музеїв цього типу.
Ключові характеристики музеїв просто неба:
- Експонування на відкритому повітрі: Основна частина експозиції розташована не в приміщеннях, а на значній території під відкритим небом.
- Автентичні або реконструйовані будівлі: Демонструються реальні історичні споруди, перенесені з місць їхнього походження, або їхні точні копії.
- Комплексність: Відтворюються цілісні ансамблі – вулиці, села, хутори – з урахуванням історичного планування та ландшафту.
- “Жива історія”: Часто в таких музеях працюють доглядачі чи аніматори в історичних костюмах, які демонструють ремесла, побутові заняття, проводять майстер-класи, що створює ефект занурення.
- Збереження нематеріальної спадщини: Проводяться народні свята, фестивалі, ярмарки, що сприяє збереженню традицій та фольклору.
- Освітня та рекреаційна функція: Музеї просто неба є важливими освітніми центрами та популярними місцями для відпочинку та туризму.
Українські перлини: Найвідоміші музеї просто неба
Україна може похвалитися багатьма чудовими етнографічними комплексами, що репрезентують культурне та архітектурне розмаїття її регіонів. Відвідування цих місць – це не лише пізнавальна екскурсія, а й справжня подорож у часі, можливість відчути дух українського села та козацької вольниці.
Національний музей народної архітектури та побуту України (Пирогів, Київ)
Безперечно, найвідоміший та найбільший скансен України – це Музей у Пирогові, розташований на мальовничих пагорбах на околиці Києва. Його величезна територія (понад 130 гектарів) поділена на сектори, що відповідають різним історико-етнографічним регіонам України: Середня Наддніпрянщина, Полтавщина і Слобожанщина, Полісся, Поділля, Карпати, Південь України. Тут зібрано понад 300 автентичних пам’яток народної архітектури XVI-XX століть – хати, господарські будівлі, унікальні дерев’яні церкви, вітряки, школа, садиби.
Інтер’єри будівель ретельно відтворені, наповнені тисячами предметів побуту, знаряддями праці, творами народного мистецтва – вишивкою, керамікою, різьбленням. У Пирогові можна не лише оглянути експозицію, а й стати свідком або учасником народних свят та обрядів (Різдво, Масниця, Великдень, Івана Купала), послухати фольклорні колективи, спробувати традиційні страви, придбати вироби народних майстрів. Це місце, де можна провести цілий день, блукаючи між хатками, милуючись краєвидами та вдихаючи аромат історії.
Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького (“Шевченківський гай”)
Розташований у мальовничій парковій зоні Львова, “Шевченківський гай” – це ще один видатний український скансен, що спеціалізується на історико-етнографічних регіонах Західної України. На площі близько 36 гектарів відтворено шість міні-сіл: Бойківщина, Лемківщина, Гуцульщина, Буковина, Поділля, Полісся та Львівщина. Тут зібрано понад 100 пам’яток народної архітектури, серед яких житлові будинки, господарські споруди, сакральні об’єкти (зокрема, унікальна дерев’яна церква Св. Миколая 1763 року), вітряки, водяний млин, лісопильня, сукновальня.
Особливістю “Шевченківського гаю” є його надзвичайно мальовниче розташування на лісистих пагорбах, що створює автентичну атмосферу карпатського чи поліського села. Музей активно живе: тут регулярно проводяться ярмарки, фестивалі (“Велика Гаївка”, “Свято хліба”, “Свято меду”), майстер-класи з народних ремесел (гончарство, ковальство, ткацтво, лозоплетіння). Це чудове місце для знайомства з багатою культурою західноукраїнських земель.
Музей “Мамаєва Слобода” (Київ)
“Мамаєва Слобода”, розташована неподалік від центру Києва, є унікальним комплексом, що відтворює козацьке селище XVII-XVIII століть. Це не зовсім класичний скансен у розумінні перенесення автентичних будівель, а скоріше ретельно відтворений за історичними джерелами “живий” музей. На території площею 9,2 га розташовано близько 98 об’єктів: трикутна в плані козацька фортеця, дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці (діюча!), садиби титаря, козаків-джур, козацького старшини, ворожки, шинок, кузня, пасіка, водяний млин.
Головна “фішка” “Мамаєвої Слободи” – це атмосфера козацької доби. Тут можна побачити кінні виступи козаків, спробувати страви традиційної української кухні в шинку, відвідати майстер-класи, покататися на возі. Комплекс проводить тематичні екскурсії та влаштовує яскраві реконструкції козацьких свят та обрядів. Це ідеальне місце для тих, хто хоче відчути дух славетного минулого України.
Національний заповідник “Хортиця” (Запоріжжя)
Хоча Хортиця – це набагато більше, ніж просто музей просто неба (це унікальний природний та історико-культурний комплекс), його невід’ємною і надзвичайно популярною частиною є Історико-культурний комплекс “Запорозька Січ”. Це не автентична Січ (жодна з реальних Січей не збереглася), а узагальнений, науково обґрунтований образ козацької столиці. Комплекс відтворює архітектуру та атмосферу козацької фортеці з внутрішнім Кошем (центральна частина) та передмістям. Тут можна побачити курені, військову канцелярію, скарбницю, пушкарню, діючу церкву Покрови Пресвятої Богородиці, сторожові вежі, вали та рови.
Всередині куренів та інших будівель відтворено інтер’єри, що розповідають про життя та побут запорожців. На Хортиці регулярно виступає кінний театр “Запорізькі козаки”, демонструючи елементи бойового мистецтва та джигітовки. Відвідування “Запорозької Січі” на Хортиці – це унікальна можливість зануритись в героїчну добу українського козацтва, відчути міць та дух легендарного острова. Поряд з козацькою тематикою, Україна багата й на інші історичні пам’ятки, про найкрасивіші замки та фортеці України можна дізнатися більше, плануючи свою культурну подорож.
Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав” (Переяслав, Київська область)
Заповідник “Переяслав” – це величезний музейний комплекс, який часто називають “містом музеїв”. На його території діє близько 25 різнопрофільних музеїв, але серцем етнографічної складової є Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Це один із перших музеїв просто неба, створених в Україні (відкритий у 1964 році). На площі 25 гектарів представлено близько 120 пам’яток народної архітектури, перевезених з різних сіл регіону. Комплекс включає селянські двори різного соціального стану, унікальні дерев’яні церкви (зокрема, козацька церква Св. Георгія з с. Андруші, перевезена з зони затоплення Канівського водосховища), вітряки, шинок, сільську управу.
Окрім архітектурних об’єктів, у Переяславі є унікальні тематичні музеї, аналогів яким немає: Музей хліба, Музей рушника, Музей космосу, Музей кобзарства, Музей українських обрядів, Музей бджільництва та багато інших, розташованих як просто неба, так і в історичних будівлях. Величезна концентрація музейних експонатів робить Переяслав надзвичайно цікавим місцем для поглибленого вивчення української історії та культури.
Світові Скансени: Подорож крізь час та континенти
Ідея музеїв просто неба знайшла своє втілення по всьому світу. Кожен такий музей має свою унікальну атмосферу та спеціалізацію, відображаючи історію та культуру свого регіону.
Скансен (Skansen), Стокгольм, Швеція
Перший у світі музей просто неба і досі один із найвідоміших та найвідвідуваніших. Заснований у 1891 році Артуром Хазеліусом, Скансен став моделлю для багатьох подібних музеїв. На його території зібрано близько 150 будівель з усієї Швеції, що представляють різні епохи та соціальні верстви – від селянських садиб та маєтків знаті до міських кварталів та майстерень ремісників. Окрім архітектури, Скансен відомий своїм зоопарком, де представлені скандинавські тварини, а також активною демонстрацією традиційних ремесел та свят.
Колоніальний Вільямсбург (Colonial Williamsburg), Вірджинія, США
Це не просто музей, а ціле “живе” місто, що відтворює столицю колонії Вірджинія у XVIII столітті. На величезній території збереглися або були ретельно реконструйовані сотні будівель – Капітолій, Палац губернатора, таверни, крамниці, житлові будинки. Головна особливість Колоніального Вільямсбурга – це історичні інтерпретатори: актори в костюмах епохи, які живуть і працюють у місті, спілкуються з відвідувачами, демонструють ремесла та побут часів Американської революції. Це створює неймовірний ефект занурення в історію.
Музей Біміш (Beamish Museum), Дарем, Англія
Відомий як “Живий музей Півночі Англії”, Біміш відтворює життя регіону в різні періоди, переважно на зламі XIX-XX століть та в епоху індустріалізації. Музей поділений на кілька зон: місто 1900-х років з магазинами, пабом, банком; ферма 1940-х років; маєток XVIII століття; шахтарське селище з реальною вугільною шахтою, куди можна спуститися. По території курсують старовинні трамваї та автобуси. Біміш славиться своєю увагою до деталей та реалістичністю відтворення минулого.
Норвезький музей історії культури (Norsk Folkemuseum), Осло, Норвегія
Розташований на півострові Бюгдой в Осло, цей музей є одним із найстаріших та найбільших скансенів у світі. Він демонструє понад 160 будівель з усієї Норвегії, що представляють різні регіони та історичні періоди від Середньовіччя до XX століття. Перлиною колекції є унікальна дерев’яна церква (ставкірка) з Гуля, датована приблизно 1200 роком. Музей також має великі внутрішні експозиції, присвячені народному мистецтву, костюмам, культурі саамів.
Балленберг (Ballenberg), Гофштеттен-бай-Бріенц, Швейцарія
Цей музей просто неба демонструє традиційну сільську архітектуру та життя всіх регіонів Швейцарії. На величезній території зібрано понад 100 оригінальних багатовікових будівель – від альпійських шале та ферм до ремісничих майстерень. У Балленберзі можна побачити традиційні методи ведення сільського господарства, догляду за тваринами (на території живе близько 250 сільськогосподарських тварин), а також демонстрації понад 30 різних ремесел – сироваріння, випічки хліба, ткацтва, різьблення по дереву.
Чому варто відвідати музей просто неба?
Відвідування скансену – це набагато більше, ніж звичайна екскурсія. Це унікальний досвід, який має безліч переваг:
- Освітня цінність: Музеї просто неба наочно демонструють історію, архітектуру, етнографію, побут та традиції. Це “живий” підручник, який значно цікавіший за сухі факти у книжках, особливо для дітей та підлітків.
- Ефект занурення: На відміну від класичних музеїв, тут ви можете увійти до старовинної хати, пройтися вуличками реконструйованого села, побачити, як працює млин чи кузня, поспілкуватися з “жителями” епохи. Це створює сильне відчуття присутності та допомагає краще зрозуміти минуле.
- Збереження спадщини: Відвідуючи такі музеї, ви підтримуєте важливу справу збереження унікальних пам’яток архітектури та нематеріальної культурної спадщини (ремесел, традицій, фольклору), яким загрожує зникнення.
- Активний відпочинок на природі: Більшість скансенів розташовані в мальовничих місцях, мають великі території. Прогулянка таким музеєм – це чудова можливість поєднати культурне збагачення з активним відпочинком на свіжому повітрі.
- Сімейний досвід: Музеї просто неба цікаві для людей будь-якого віку. Діти із задоволенням бігають просторими галявинами, розглядають тварин, беруть участь у майстер-класах, а дорослі знаходять для себе багато пізнавальної інформації.
- Натхнення та естетичне задоволення: Народна архітектура, витвори мистецтва, гармонійне поєднання будівель з ландшафтом – все це дарує естетичне задоволення та може стати джерелом натхнення.
Планування візиту: Практичні поради
Щоб ваша подорож до музею просто неба була максимально комфортною та насиченою, варто врахувати кілька моментів:
- Перевірте години роботи та події: Перед візитом обов’язково уточніть актуальний графік роботи музею, вартість квитків, а також календар подій (фестивалі, ярмарки, майстер-класи). Часто саме під час таких заходів музей оживає по-справжньому.
- Зручне взуття – must-have: Території скансенів зазвичай дуже великі, а доріжки можуть бути ґрунтовими або брукованими. Комфортне взуття для тривалих прогулянок є абсолютно необхідним.
- Виділіть достатньо часу: Не плануйте відвідування поспіхом. Щоб спокійно оглянути основні експозиції великого скансену, потрібно щонайменше 3-4 години, а краще – цілий день.
- Погода: Оскільки більша частина експозиції знаходиться просто неба, враховуйте погодні умови. Візьміть з собою парасольку або дощовик на випадок дощу, головний убір та сонцезахисний крем у спеку.
- Фотоапарат: Музеї просто неба – неймовірно фотогенічні місця. Не забудьте фотоапарат, щоб зберегти яскраві моменти.
- Їжа та вода: На території великих музеїв зазвичай є кафе чи шинки, де можна перекусити. Однак варто взяти з собою пляшку води, особливо у теплу пору року.
- Поважайте експонати: Пам’ятайте, що ви знаходитесь у музеї. Не торкайтеся експонатів без дозволу, не заходьте за огородження, дбайливо ставтеся до історичних будівель та природи навколо.
Висновок
Музеї просто неба – це унікальні культурні осередки, які дозволяють нам не просто побачити, а й відчути історію. Вони є мостами між поколіннями, зберігаючи для нас та наших нащадків безцінні свідчення минулого – від архітектурних шедеврів до народних традицій та ремесел. Відвідування українських скансенів, таких як Пирогів, Шевченківський гай чи Хортиця, або всесвітньо відомих комплексів на кшталт шведського Скансену чи американського Вільямсбурга, – це завжди захоплива подорож, сповнена відкриттів та яскравих вражень. Це можливість торкнутися коріння, краще зрозуміти власну культуру та культури інших народів, і просто чудово провести час на лоні природи, вдихаючи повітря, насичене історією.
Не відкладайте можливість побачити історію наживо – оберіть найближчий чи найцікавіший для вас музей просто неба та вирушайте у незабутню мандрівку в часі!