Українська анімація, маючи глибоке коріння та унікальний національний колорит, сьогодні впевнено завойовує серця глядачів по всьому світу. Це довгий та часом тернистий шлях від перших експериментів початку XX століття, через “золоту епоху” радянського періоду з її легендарними козаками, до амбітних повнометражних проектів сучасності, які збирають повні зали в іноземних кінотеатрах та отримують престижні нагороди на міжнародних фестивалях. Ця стаття — це подорож у дивовижний світ української мультиплікації, світ, де традиції переплітаються з інноваціями, а національні герої стають зрозумілими та близькими для кожної дитини та дорослого, незалежно від країни проживання. Про феномен української анімації та її світові тріумфи читайте далі на i-kherson.com.
Зародження: Перші кроки та експерименти
Історія української анімації розпочалася у 1920-х роках в Одесі. Саме тоді, у 1927 році, художник-аніматор В’ячеслав Левандовський на Одеській кінофабриці створює перший український мультфільм — “Казка про солом’яного бичка”. Ця десятихвилинна стрічка, на жаль, не збереглася до наших днів, але сам факт її створення став відправною точкою для розвитку національної анімаційної школи. Левандовський використовував техніку “шарнірної маріонетки”, що дозволяло досягти плавності та виразності рухів персонажів. Це був сміливий крок, який продемонстрував потенціал анімації як самостійного виду мистецтва.
Вже у 1930-х роках молоді аніматори створюють перші графічні мультфільми, як-от “Мурзилка в Африці” (1934). Проте, радянські репресії та Друга світова війна надовго загальмували розвиток анімації в Україні. Багато архівів було знищено, а імена талановитих піонерів анімації на певний час були забуті.
“Золота епоха”: Козаки та всенародна любов
Справжнім проривом і візитівкою української анімації на десятиліття вперед став легендарний мультсеріал “Як козаки…”, створений на студії “Київнаукфільм” (пізніше “Укранімафільм”). Перший фільм серії, “Як козаки куліш варили”, вийшов на екрани у 1967 році і миттєво завоював любов глядачів.
Режисер Володимир Дахно та художник Едуард Кірич створили трьох незабутніх персонажів, які стали уособленням українського національного характеру:
- Тур — сильний та сентиментальний.
- Грай — кмітливий та розважливий.
- Око — вправний стрілець та бадьорий воїн.
Унікальність серіалу полягала у відсутності діалогів, що робило його зрозумілим для глядачів будь-якої країни. Пригоди козаків, які грали у футбол з німцями, визволяли наречених з рук піратів, допомагали мушкетерам у Франції та навіть зустрічалися з інопланетянами, були сповнені гумору, дотепності та українського колориту. Серіал став культурним феноменом, а його герої – національними улюбленцями.
Окрім козаків, у цей період були створені й інші знакові анімаційні стрічки:
- “Пригоди капітана Врунгеля” (1976-1979, реж. Давид Черкаський) — ексцентричний мюзикл, що став культовим.
- “Острів скарбів” (1988, реж. Давид Черкаський) — унікальне поєднання анімації та ігрового кіно з незабутніми персонажами та музикою.
- “Жив-був пес” (1982, реж. Едуард Назаров) — лірична та дотепна історія, заснована на українській народній казці, яка отримала численні нагороди.
- “Капітошка” (1980, реж. Борис Храневич) — добра історія про дружбу, яку полюбили найменші глядачі.
Анімація незалежної України: Нові виклики та перші перемоги
Здобуття незалежності у 1991 році відкрило новий етап в історії української анімації. Це був складний період трансформацій та пошуку нових шляхів фінансування і творчої реалізації. Студія “Укранімафільм” продовжила свою роботу, випустивши такі знакові роботи, як перша повнометражна українська анімаційна стрічка “Енеїда” (1991) за мотивами поеми Івана Котляревського.
Справжнім міжнародним тріумфом став короткометражний пластиліновий мультфільм “Йшов трамвай дев’ятий номер” (2002) режисера Степана Коваля. Стрічка, що з гумором змальовує буденну поїздку у переповненому трамваї, здобула престижну нагороду — “Срібного ведмедя” на Берлінському міжнародному кінофестивалі (Берлінале) у 2003 році. Це було гучне визнання української анімаційної школи на світовому рівні.
Ця перемога довела, що українська анімація може бути не лише самобутньою, а й конкурентоспроможною на міжнародній арені. Вона надихнула нове покоління аніматорів на творчі пошуки та експерименти. Українське анімаційне мистецтво, як і українські письменники сучасності, яких читає весь світ, почало говорити мовою, зрозумілою світові, не втрачаючи при цьому своєї ідентичності.
Сучасна ера: Підкорення міжнародних фестивалів та бокс-офісів
Останнє десятиліття стало для української анімації періодом справжнього ренесансу. З’явилися нові потужні студії, які почали створювати якісний комерційно успішний продукт, орієнтований як на внутрішній, так і на міжнародний ринок.
Флагманом сучасної української анімації стала студія Animagrad (входить до складу FILM.UA Group). Їхні проекти демонструють високий технічний рівень, захоплюючі сюжети та глибоке коріння в українській культурі та міфології.
“Викрадена принцеса: Руслан і Людмила” (2018)
Цей повнометражний 3D-мультфільм став справжнім проривом. Історія про мандрівного артиста Руслана, який вирушає на порятунок викраденої принцеси Міли, підкорила серця глядачів у понад 50 країнах світу.
- Комерційний успіх: Фільм став одним із найкасовіших українських кінопроектів, зібравши значний бокс-офіс за кордоном.
- Міжнародні нагороди: “Викрадена принцеса” здобула перемогу в номінації “Найкращий художній фільм” на 6-му Міжнародному кінофестивалі The Richard Harris International Film Festival (RHIFF) в Ірландії та отримала гран-прі на численних інших фестивалях.
“Мавка. Лісова пісня” (2023)
Проект “Мавка. Лісова пісня” став найочікуванішим українським мультфільмом останніх років. Створений за мотивами драми-феєрії Лесі Українки, він занурює глядача у світ слов’янської міфології. Ще на етапі виробництва проект викликав величезний інтерес на міжнародних кіноринках.
- Рекордні касові збори: “Мавка” встановила абсолютний рекорд серед українських фільмів за касовими зборами, обійшовши навіть голлівудські блокбастери в національному прокаті.
- Світовий прокат: Права на показ мультфільму були продані у понад 80 країн світу, що є безпрецедентним показником для українського кіно. Фільм з успіхом пройшов у кінотеатрах Франції, Італії, Іспанії, Польщі, країн Латинської Америки та багатьох інших.
- Культурна дипломатія: “Мавка” стала потужним інструментом культурної дипломатії, знайомлячи світ з багатством української культури, традиціями та міфологією. Вона показує, як традиції гостинності, як приймають гостей в Україні та інших країнах світу, можуть бути втілені у чарівному світі анімації, створюючи атмосферу тепла та відкритості.
Авторська анімація та фестивальне життя
Окрім комерційних блокбастерів, в Україні активно розвивається і авторська анімація. Короткометражні фільми українських режисерів регулярно беруть участь і перемагають на престижних міжнародних фестивалях, таких як Міжнародний фестиваль анімаційних фільмів в Ансі (Франція), “Крок”, LINOLEUM та багато інших.
Роботи таких режисерів, як Олег Педан, Євген Сивокінь, Олександр Бубнов, Анатолій Лавренішин, Марія Янко, демонструють різноманітність технік (лялькова, мальована, комп’ютерна анімація) та глибину тем, що піднімаються, — від філософських притч до гострих соціальних коментарів.
| Рік | Назва фільму | Режисер | Міжнародне визнання (приклади) |
|---|---|---|---|
| 2003 | Йшов трамвай дев’ятий номер | Степан Коваль | “Срібний ведмідь” на Берлінському кінофестивалі |
| 2015 | Халабудка | Манук Депоян | Спеціальний приз на фестивалі ALPINALE в Австрії |
| 2017 | Лагідна | Олег Педан | Кращий український фільм на фестивалі “Крок” |
| 2018 | Викрадена принцеса | Олег Маламуж | “Найкращий художній фільм” на RHIFF (Ірландія) |
| 2023 | Мавка. Лісова пісня | Олег Маламуж, Олександра Рубан | Найкращий анімаційний фільм на Cartoon Club Award (Італія) |
| 2024 | Я померла в Ірпені | Анастасія Фалілеєва | Відбір до конкурсної програми кінофестивалю у Франції |
Майбутнє української анімації
Сьогодні українська анімація перебуває на підйомі. Вона довела свою життєздатність, креативність та комерційний потенціал. Попереду — нові амбітні проекти, міжнародні копродукції та подальше завоювання світового ринку.
Ключові фактори успіху та перспективи:
- Унікальний культурний код: Опора на багату українську літературу, фольклор та міфологію дозволяє створювати оригінальні та самобутні історії.
- Високий професійний рівень: В Україні сформувалася сильна школа аніматорів, режисерів та художників, здатних створювати продукт світового рівня.
- Державна підтримка: Підтримка з боку Державного агентства України з питань кіно відіграє важливу роль у створенні великих анімаційних проектів.
- Міжнародна співпраця: Інтеграція в європейський та світовий кінопростір, участь у копродукціях відкривають нові можливості для фінансування та дистрибуції.
Від легендарних козаків, які без слів підкорили мільйони, до “Мавки”, що говорить десятками мов, українська анімація пройшла величезний шлях. Вона навчилася не лише розважати, а й розповідати світові про Україну — сучасну, талановиту та відкриту країну з багатою історією та великим майбутнім. І немає сумнівів, що попереду на нас чекають нові яскраві перемоги на світовій анімаційній арені.